2016 - підсумки

Ввжух, і вже 8-ий день 2017 року, а підведенням підсумків в моєму блозі ще й не пахне ;)
Ібо не до того було в останні тижні 2016, а в перші дні 2017 - лінь.
Тим не менше, в ці недитячі морози у Львові, в які не дуже хочеться виходити на вулицю, треба себе чимось зайняти.
Підсумки пишу нечасто (ой, раз в рік же😂) та й не дуже люблю їх писати, бо мабуть, не вмію...
Я не гуру статистики (в цьому році я набігала, находила, налітала блаблабла...) і точно не гуру обіцянок (в 2017 році урочисто обіцяю...)).
Я вмію і люблю згадувати. Тож давайте згадувати зі мною! Може і ви щось призабули за цей рік ;)



З весни пригадується мені довгий Одеський марафон. Марафон відкриттів і помилок, помилок і висновків. Як завжди традиційний і важкий Львівський напівмарафон та спекотний Чернівецький CrossHill. Найважчий за останні кілька років ЧУ з орієнтування в Рахові, де кожен підйом на дистанції здавався петлею на шиї. Хороший нічний забіг на Погулянці, де вперше бігла 3 км на швидкість і не з жахливим результатом ;)

Літо вкарбувало в пам'ять неймовірну Арабатську стрілку, яка для мене (як тої, хто не в захваті від моря) залишила по собі бажання повернутись...
Безсумнівно, "Кубок лева" та "Кубок Одеси" (і що смішно, перший був важким в якості організатора, а другий - в якості учасника). Після такого тяжкого "Кубка лева" хтось би уже забив і пішов пожиттєво відпочивати...але я не з тих. Ми уже активно готуємось і стараємось. Ну, а кому зараз легко) Вважаю, що свої помилки треба виправляти.

"Кубок Одеси" дав зрозуміти, що пора відпочити. Організм відмовлявся бігати. І кожен крос на початку осені здавався мукою (та не мукОю :D). Пропустила Франківський півмарафон, KievOpen... Здається, це було хорошою ідеєю. Потім, по закінченню вересня і відпочинку, все повернулось до норми. Бігати стало легше, тренування знову були в задоволення, а там і Вечірні побігеньки, як мокра осіння традиція дали свій результат!
Враховуючи всі можливі пропущені змагання в першій половині осені, новий півмарафон у Львові був за щастя. А, що найголовніше, мажорною нотою перед початком зими. Чесно кажучи, такої мажорної ноти я не чекала. Але від цього ще більше задоволення згадувати Grand Prix Lviv Half marathon !

Ну, і мабуть, грудень 2016 року найбільше ознаменувався тим, що зима прийшла вчасно. Десь, тішитися спочатку не хотілося, бо виходити на вулицю щоб потренуватись стає складніше. Але хороша новорічна подорож в засніжені Сянки дала натхнення. Просто дала натхнення до всього, що чекає в 2017.

Нехай і вам, у новому році, стане легше долати труднощі завдяки маленьким (а краще ВЕЛИКИМ) подорожам і відкриттям!
Будьте чемними і не об'їдайтеся на свята ;)
Найближчим часом побачимось в Богородчанах!