Ще досі в мені бореться внутрішнє "не хочу" із "треба". Трішки парадоксально, але народившись в грудні я не фанат зими та снігу. Зі збільшенням кількості бігових кросівок любов до нього стрімко знижується. Особливо цей стан загострюється, коли сніг починає танути і все навколо перетворюється в суцільне болото. Тим не менше, нехай краще все в природі стоїть на своїх місцях і зима таки буде, і буде сніжною та морозною)
Особливо, нехай вона буде сніжною та морозною в горах. Якщо у вашому житті та буднях не вистачає білого кольору, тоді вам точно потрібно в зимові гори. Боржава дуже оманлива і мінлива в будь-яку пору року. Але мабуть взимку вона найкраща. Спокій, тиша і відсутність людей (що їй зовсім непритаманно ;) І те, що місцями ноги повністю провалюються в сніг і доводиться пересуватись на колінах, зовсім не страшно! І ноги, які потім просто гудуть від навантажень... І швидкість в 1 км/год... Та, що тут говорити. Кращого тренування годі й придумати ;)
І поки ви ще вагаєтесь, я просто поділюсь з вами красою)
Гарні знимки робив Лев Іванчук. І кілька я))
Немає коментарів:
Дописати коментар