Франківський півмарафон (11 жовтня 2015)

Коли вчора ми їхали додому з Франківська, то місто проводжало нас снігом і препаршивою погодою. Я ніяк не сподівалась, що прокинувшись сьогодні в теплому ліжечку в себе вдома, за вікном я побачу таку ж печальну картину)




Ранок 11 жовтня видався важким) Це був дуже ранній ранок (чи дуже пізня ніч)... о 2:30 у мене прозвучав будильник, о 3:50 я вже відправилась зі Львова. Вагон мені попався такий, що найгіршому ворогу не побажаєш. Троє адекватних і тверезих людей у вагоні (на щастя всі біля мене), а решта - купа п"яних мужиків, повсюдний запах перегару і нереально холодно. Це були важкі 2,5 години, за які я чуть не перетворилась на купу льоду і не отруїлась нереальними ароматами. НЕДОСПАЛА.

Франківський вокзал тепер має один неймовірно великий плюс - цілодобова кафешка! Там більшість бігунів, які приїхали о 6 ранку, чи раніше і гаяли час до забігу. Здійснити ранкову прогулянку осіннім Івано-Франківськом не хотілось нікому при такому холоді)
Але все ж довелось покидати тепле приміщення і рухатися в напрямку старту. Отримавши стартові пакети, ми знайшли нову локацію обігріву - гардероб))
Ну, але на жаль...чи на щастя, до Франківська ми приїхали не грітися. Вже другий рік поспіль я приїжджаю до Франківська в жовтні заради півмарафону. Вже другий рік поспіль я приїжджаю до Франківська в жовтні невиспана, але за хорошими враженнями;)

Цього року я вирішила не повторювати минулорічні побігеньки в шортах і майці) Вперше, я зібралась бігти півмарафон в довгих лосінах! Ну вже на дистанції я зрозуміла, що спокійно можна було брати половинки, але...але)
Розминатися було холодно і...холодно! Але дівчата, які проводили розминку зі сцени, змусили людей трішки зарухатися і добре зігрітися!

Аж от нас всіх уже закликають ставати за стартово-фінішною аркою. Я таки вирішую бігти в футболці, на що люди дивуються і переживають, чи я не змерзну, Але я ж не збираюсь бігти і мерзнути! Не той день, не та дистанція для змерзання!

3...2...1...Старт!

О 10:00 я стартувала свій 8-ий півмарафон. Навіть трішки більше (на 500 м), ніж півмарафон, але не Олімпійські ігри...можна й більше пробігти))

Стартую швидко. Потім мене доганяє думка, що повторювати помилки Полтави я не хочу, а тому вибираю комфортний для себе темп і починаю "працювати")
В районі озера мене доганяє Андрій Ткач та ще один хлопчик (най пробачить він мене, маю погану пам"ять на імена)) і я розумію, що це мій шанс розділити сьогоднішню половинку з кимось) Завдяки розмовам кілометри минали непомітно. Я вперше не терпіла, не переживала кожен кілометр півмарафону, а НАСОЛОДЖУВАЛАСЬ. Все-таки кілька тижнів хороших тренувань приносять свої плоди. Я знала, що останні 2 - 2,5 кілометри мені таки доведеться потерпіти. Але до цього я була готова, 2 кілометри - це ніщо)

Андрій відразу сказав, що останні 600 метрів треба прискоритись, як окрему дистанцію. Ну, прискоритись так, як він я не змогла, але це таки довелось зробити, бо знову наприкінці дистанції мені трапилась дівчинка, на яку мозок відреагував як "вижу цель - не вижу препятствий"))
Прискорюючись ці останні метри, в голові з"явилась думка: "Знову будуть фінішні фотки зі страшно втомленим обличчям. А ти ж збиралась фінішувати усміхненою!:D".
Збиралась...но нєт=)

І...все. Так швидко півмарафон в мене ще не минав. Без зайвих думок, без неймовірно втомлених ніг, без докорів сумління і всякого такого. Просто і в нереальне задоволення!
Я вірю, що окрім мене, задоволення від дистанції сьогодні отримали сотні учасників!

Велике спасибі організаторам, волонтерам, медикам, масажистам та всім-всім, хто зробив це свято! Спасибі за класні плакати, які змушували усміхатися! І не зважаючи на холодну погоду у Франківську, півмарафон підняв температуру повітря до комфортної!

Результати дивіться тут)

Мабуть, я на 98% впевнена, що це був останній півмарафон на цей рік) Все-таки гріх не закінчити на такій хорошій ноті!
Але 98% це таке...я себе знаю.
Зі свого боку, запрошую всіх хвореньких на голову (і всіх, хто думає, що вони здорові)) на ВЕЧІРНІ ПОБІГЕНЬКИ, які відбудуться вже цієї суботи, 17 жовтня! Буде весело! І темно))

Отакі-от видались вихідні.
Маю надію, що і ви не сумували!
Не мерзніть...Бігайте)