Goverla race 2018 (а в Одессе сегодня +30;)

Це той випадок, коли на тижні обіцяєш собі, що ці вихідні ТОЧНО ПОСИДЖУ ВДОМА! Ой відпочину, ой зроблю все, що не встигала раніше, ОЙВСЬО ;)
Здається, посиджу вдома на пенсії (малоймовірно, але))




Не відмовляйтесь від поїздки в гори. Навіть, якщо обіцяють не дуже сприятливу погоду. Там завжди чарівно. Погодьтеся, глибоко в душі вам подобається відчуття, коли сидиш біля вогнища, грієшся, потім йдеш від нього в намет і в той момент хочеться засипати собі те гаряче вугілля прямо в спальник і так лягти спати :D І вже точно ви любите відсутність мережі, і навіть, коли вона вам терміново потрібна, ви все одно тішитеся від того, що її нема.
На болючі точки натиснула? Знаю) Збирайтеся в гори!

Ніколи не думала, що в кінці червня мені знадобиться пухова куртка, рукавиці та флісова шапка. Але, здається, я ще не приймала рішення кращого, ніж покласти ці речі в рюкзак перед виїздом на Говерла-рейс. В десяточку! Правда, на більш тепле взуття, ніж кросівки, мого рішення вже не вистачило, але це вже зовсім інша історія))

Просто так, сидіти на змаганнях склавши руки і чекати, доки учасники почнуть набігати назад в табір старту я б не змогла. Навіть підйом в 4:10 ранку звучав дуже навіть нічого)) 10 хвилин намагалась вилізти зі спальника без значимої втрати тепла. Якось вийшло) Навдягала всі шари одягу, які мала і вирушила разом з Ярославом на Говерлу.

Старт учасників мали дати рівно о 7:00. До цього часу нам треба було піднятися на вершину, розкласти обладнання і насолоджуватися краєвидами до фінішу всіх спортсменів. З цього всього нам вдалося зробити все, окрім "насолоджуватися краєвидами".

Пам'ятаєте оту знамениту фразу "Будуть тобі колєги, буде тобі футбол?". Оце десь воно;)
Будуть тобі краєвиди, гарна погода буде, чайок на Говерлі теж буде. АГА-АГА!
Через 4-5 км підйому морозний вітер здув всі наші сподівання на гарну погоду, а я вже бачила, як на вершині ми стаємо схожими приблизно на оцю травичку, що на фото))

Тим не менше, горам прощається все. Це ж гори. Ми просто гості)

Ноги вже були мокрі, і ніж ближче було до вершини, тим більше "дубовими" ставали мої пальці на ногах :D
Ну, а що жалітись. Назвався грибом - лізь в кошик!

Майже на вершині ми почули по рації фразу "Минутная готовность к старту". Ярослав то передав інформацію про те, що тут трошки мордор на Говерлі, але, здається, учасники йому не повірили. Оля Ядревська (найголовніший орг)) сказала "учасники отказываются брать тёплые вещи". Ану, учасники, зізнавайтеся, так було?;)

На вершині був, м'ягко кажучи, капець.
Я люблю знаходитися в наметі, але в той момент - це було найкраще моє "знаходження" в наметі за все життя :D Не передати словами (тим, хто не знає цього відчуття), як дві тоненькі стіночки з тканини, карімат та спальник вміють зробити теплу домашню атмосферу:D

Ще одним неймовірним рішенням о 4 ранку було закинути в рюкзак перед виходом пальник, казанок та каву з цукром.

Поспіхом витягуючи це все з рюкзака, розпалюючи балон прямо в наметі (та-та, техніка безпеки, всі діла...), засипаючи запашну каву (ще й не розчинну!) в киплячу воду, в голові я виспівувала хвалебні оди тим, хто придумав всі ці речі! Про перший ковток цієї гарячої кави я взагалі розповідати не буду. Ви самі розумієте;)

А потім почалося забігання на фініш учасників. І все закрутилося-завертілося. Комусь медаль, комусь цукерки з бубликами, чи воду, комусь ізофолію на спину. Комусь рюкзак потримати, бо людина замерзлими руками просто не може нічого робити, когось просто обійняти і привітати з фінішем. Не знаю, як мої руки дали мені можливість допомогти (а вони в мене мерзнуть при температурі нижче 15 градусів відразу), але це було щось на грані неможливого))

Цікаво спостерігати за фінішем спортсменів. Всі ці погодні умови ще більше загострювали емоції. Емоції, скажу вам, не тільки учасників. Так, холодно було, мокро, болотно, морозно, вітряно, але я не можу сказати, що було погано! В найгірших умовах ти або здаєшся і тягнеш "ковдру на себе", або приймаєш те, що є і робиш так, щоб іншим було добре!
Часто, приємніше дарувати комусь подарунок, аніж отримувати. Це була схожа ситуація. Можливо, ці обнімашки з ізофолією зробили когось щасливішим на фініші;)
Я на це сподіваюсь.

Мене ж, на завершення цих змагань, зробили щасливою перемоги наших одноклубників, фініш останнього учасника і замовлена по рації сауна в таборі старту.

А також, приємна дорога додому в традиційно-гарній компанії 💗

Добре, коли в таких ситуаціях, як на Говерлі, вас оточують люди, які мають здатність "триматися".
Будьте сильнішими, ніж умови навколо вас)