"Пробіг друзів" (Богородчани, 20 січня 2019)

Скажіть мені, чи ви знаєте, де Богородчани і я скажу, хто ви;)



"Пробіг друзів" - ідеальна назва для цього забігу.
При вході в школу, напевно 90% людей бачиш вперше.
Але маєш відчуття того, що до кожного можна підійти, спитати "як справи, давно не бачилися".
Такий він, початок "Пробігу друзів".

Після стартового пострілу стає ще краще!
Тільки в Богородчанах та селах, якими ми пробігаємо, спортсменів кропить священник на розвилці 16 і 32 кілометрів;)
Тільки тут, діти і дорослі в шикарних українських строях та хустках колядують на пунктах підживлення.
Тільки на цьому забігу, я біжу від села до села і чекаю тієї коляди! І незалежно від того, важко мені, чи ні, завжди дякую!
Тільки на "Пробігу друзів", чай на всіх пунктах підживлення, в кожному селі різний. Від чорного до трав'яного (і точно на шипшинці з липою;)
Це саме той пробіг, де тобі не прокричать прокльони в спину, бо перекрили дорогу.
Тут тебе чекають, вболівають і люблять, навіть якщо не знають!

Я точно знала, що буду цього року в Богородчанах.
Тільки не знала, чи буду бігти.
То був той старт, коли вирішуєш вже по ситуації в дорозі, бо тижнем раніше трохи перестарався на тренуваннях (майте міру!)

Не зважаючи на переживання про те, що буде боліти, буду мучитися ітп., 32 кілометри пройшли, як ніби-то сплановані заздалегідь.
Легко, для себе, в задоволення.
Протягом 2 годин і 44 хвилин я зрозуміла, що дуже люблю напівмарафон;) І, от є щось в цьому. Бо всюди стараюсь знайти і люблю золоту середину. І, вона мене, мабуть.

Я не буду описувати кілометри, покриття і кількість гірок на трасі.
Просто приїдьте і наповніться цим забігом самі.
Нехай це буде Ваш перший старт у сезоні. Нехай це буде вашим довгим недільним кросом. Чи нехай це буде просто поїздкою за компанію.
Забіг не втратить від цього сенс!
А, якщо не поїдете, то багато втратите ви.

Вже вкотре кажу: відкривайте для себе маленькі старти в маленьких містах. Тисячні натовпи в стартовому коридорі - це круто, але цьому є альтернатива...

І секунда формальності: заглядайте за результатами і іншою інфою на сторіночку забігу в ФБ.
ОСЬ ТУТ.

Я почала писати пост про підсумки сезону 2018.
Я його не закінчу;) Там і без того не мало бути жодних цифр набіганих кілометрів, чи стартів.
Там були би лише найкращі спогади. Ті спогади, якими би я хотіла поділитися. Бо є ще ті, які залишаються для себе.

2018 навчив мене системності. Вона працює, якщо правильно її збудувати.
Був той, хто навчив мене спонтанності і познайомив з "just enjoy the ride".
Був той, хто навчив цінувати момент "тут і зараз". І не зважаючи на те, що "в Одессе сегодня +30".

Були ті, кого чекаєш на фініші і падаєш на плечі і той, кого вже ніколи так і не дочекаєшся.
Були ті, з ким крок в крок швидко і крок в крок замикаючими.

Була машина, в якій "ми вже майже живемо" (с) і моменти, в яких зупинявся час.

Нехай підсумок буде таким.
Уявіть собі, що це емоція, яку можна взяти в руку;)
Я вам її віддаю.

just enjoy