19 червня 2017 р.

Тернопільський півмарафон " Grand Lake"(18.06.2017)


Писати на "свіжу", повну голову емоцій стає складніше. Хочеться обдумати, зважити, перекреслити, переписати. Хочеться написати гарно, бо, як виявляється є такі люди, які мене читають і пам'ятають! Це, мабуть, найприємніший спогад за минувший день. Але про все по-порядку ;)

Інколи не треба реєструватися дуже наперед. Краще відкласти і подумати, чи будуть ще сили бігти, і чи варто бігти взагалі та ще й повну дистанцію.
Переважно, весною бігалось 2 півмарафони - Львівський та Чернівецький CrossHill. Плюс ще кілька змагань з орієнтування і на цьому все. Цього року весна у мене активна, як ніколи. Тернопільська половинка " Grand Lake" стала четвертою з початку року. Незвично і, чесно кажучи, забагато.
Тиждень перед напівмарафоном був дуже складним. Всі тренування, починаючи з понеділкового, давалися дуже складно. До середи, середній темп на звичайному кросі скотився на 10-15 секунд на кілометрі (місцями і більше). А сил на таку "швидкість" витрачалося рівно стільки ж, скільки на гарне темпове тренування. За стільки років бігання в лавах спортсменів-аматорів я відчувала втому після багатьох стартів. Але вона була радше моральна, ніж фізична. Цього разу все накопичилось, об'єдналось і дало свій результат.
Перед стартом я не бігала 3 дні. Рідко таке роблю, бо мій організм радше трішки порухається перед змаганнями, аніж буде акумулювати енергію лежачи) Але тут питання стояло відкритим: якщо буде тренування - буде ще гірше.
План на " Grand Lake" був дуже простий - слухати себе. І постаратись отримувати задоволення. Все-таки нове місто, нова траса. Наперед забігаючи скажу, що все це вдалося зробити)
Мабуть вперше не відраховувала зворотній відлік на старті вголос. Не відчувалась потреба в цьому, адже погодьтесь, відраховування від 10 до "Старт" підвищує рівень адреналіну в крові.
Стартували.
Траса складалась із двох кіл навколо озера з абсолютно різноманітним покриттям. Вона не для рекордів, але бігова, з великою кількістю тіні (що потрібно влітку), вітру та місцями навіть з гарним асфальтом.
Після перших 300 метрів дистанції я помітила чоловіка, який пробігаючи повз мене почав часто обертатися, ніби намагався згадати, де мене бачив. Потім пригальмувавши, привітався і запитав, чи я це я ;) За розмовою стало зрозуміло, що є люди, які читають і чекають чогось нового в моєму блозі, і що декого цей набір букв навіть мотивує! Це мене приємно вразило на початку і гріло до закінчення всього забігу. Такий гарний заряд вражень був мені потрібний! Дякую!

На першому колі "пристрілювалась" до темпу. Десь після 7-го кілометра зрозуміла, що гнатися за часом, близьким до Чернівців чи Перечина я просто фізично не можу. Тому знайшла для себе простий робочий темп, який періодично коливався залежно від профілю траси і насолоджувалась. Родзинкою траси стали сходи, після яких було надзвичайно складно відновити темп  і дихання. На це в мене йшло не менш, ніж 500 метрів.
Автор фото - Роман Вижиковський

Неймовірне задоволення приносив біг в лісовій частині дистанції, де були тінь, вітер і хороший робочий перепад висот. Виявляється, коли біжиться більш-менш терпимо і зовсім нешвидко, то і деталей багато помічаєш) На другому колі ті, хто стартував занадто швидко почали розсипатись. Один за одним "збираєш" таких бігунів по трасі і розумієш, що нерідко на їхному місці опиняєшся і ти) Останній підйом до фінішу і пряма після цього підйому здавалися вічністю. Але будь-яка "вічність" на змаганнях коли-небудь закінчується ;)

Я вже давно так не тішилась тому факту, що я взагалі добігла. Але на даному етапі, після такого важкого тижня це було маленькою перемогою.

Щодо результату - це ще ВАУ. Добре, що хоч так)

Тепер щодо півмарафону вцілому.
Це перша половинка в файному місті. Я не буду згадувати відому фразу про перший млинець тому, що це далеко не так. Не всім вдається все з першого разу, але в будь-якому випадку можна знайти причини і це виправити.
Про туалети на старті ви вже точно наслухались)
Про нагородження мабуть теж.
Ці мінуси ви, як організатори, маєте для себе зафіксувати і виправити.
Особисто мені траса забігу дуже сподобалась. Ремонти на набережній закінчаться, а решта траси (поле, ліс біля залізниці) ремонтувати (як ви казали) не треба! Від цього траса рівнішою не стане. Вона, як була кросовою, так нею і залишиться. Болото, пісок і решта, так званих, мінусів - насправді далеко не мінуси. Кому дуже хочеться побігати по асфальту, хай відкриває сайт https://vseprobegi.org/ і вибирає інший АСФАЛЬТОВИЙ забіг. Нехай цей напівмарафон не буде мати трасу для рекордів, але по ній, принаймні, не скучно бігати! За це вам велике спасибі!
Та й взагалі, дякую всім, хто долучився до організації нового бігового свята. Успіхів вам та легкого виправлення помилок ;)


Дякую Левкові, Юрі, Наді та Каті за гарні вихідні! З вами завжди добре)
(Юра, пора перестати ігнорувати фотографії!)
Ну і вітаю Нанку з першими призами на дистанції 5 км! Мур!

Ну все. Останню половинку на першу частину сезону відбула. І слово "відбула" дійсно підходить, як ніколи) Тепер залишається спробувати себе на 10-кілометровій дистанції в місті Червоноград, 25 червня. На жаль, "Червоноградська десятка" не буде моєю першою десяткою на результат. Але поїхати однозначно потрібно, бо тренер буде вимагати довідку про відсутність 😃 Власне, цей забіг поставить гарну крапку і відправить мене відпочивати) Не побувала на дні міста того, в якому живу, то хоч День міста Червонограда відсвяткую ;)
Тому, запрошую всіх приєднуватися до нас 25 червня! Буде гарно!

Пройшло вже 19 днів літа. Маю надію, що ви уже спланували собі відпустку і збираєте чумайдани))
Тримайтеся купи та відпочивайте, а то будете такі, як я)))
Скоро почуємось!




Немає коментарів:

Дописати коментар