Планований дівчачий матрасний похід на Кукул таки відбувся. І ми, позбираючи всіх до купи, захватили іще волинського султана, який ні разу не пожалів, що приєднався до нас.
Писати про Кукул багато не буду. Восени минулого року я вже розповідала вам про Кукульські полонини (можете перечитати)). Але тепер в мене з"явилась ідея відвідати його ще й взимку. Тоді буде майже повний комплект (весною не піду...бо весна то не моє)).
Отож просто помилуйтеся красою літнього Кукула та збирайте туди рюкзачки;)
Так от, приїхавши 29 серпня додому і розуміючи весь "тлєн" останніх днів відпочинку, я з горя оплатила стартовий внесок на вертикальний забіг, який раніше не хотіла бігти, бо була втомлена. Але так вже печально стало пропускати таке дійство, що все-таки відбула його...та із задоволенням!
Бажаючих було небагато, але я думаю такий формат забігу людей буде приваблювати надалі.
Люди отримали чимале задоволення, яке тривало не довше 2-х хвилин, зате розминалися порядка 30 хвилин))
Чесно кажучи, що розминалась, що не розминалась...Попередньо накопичена втома в ногах згадалась після слова "старт" і вони боліли так, як не боліли на попередньому гірському бігу в Славському))
Але насправді це все неважливо... Гарно проведений час цінний, як ніколи! Ну і вдалося потіскати срібну медаль Чемпіонату світу з орієнтування нашої Наді Волинської (яка, до речі, сьогодні виграла забіг).
Спасибі організаторам за чергову можливість познущатися над собою!
От такі видалися останні дні літа...
А останній день літа я мабуть проведу на ліжку з крепатурою=)
На вересень-жовтень плани грандіозні...Жодних вільних вихідних. Тому буду набивати руку в написанні постів у блозі кожен тиждень)
Наступні вихідні - Полтавський Міжнародний напівмарафон.
Успіхів вам!
І теплих вересневих днів;)
Немає коментарів:
Дописати коментар