Чесно-кажучи, дуже не люблю асфальт( по-моєму, як і більшість орієнтувальників), але що вже поробиш, коли пішла мода на " міський спринт". Всі, хто не любить асфальт, мусять підкорятися тиску моди)
Масштаб мене вразив)....давно не бігала по 1 : 30000... Здається, що ще бігти і бігти....а тут оп - і вже
твій пункт. Думаю, не одній мені таке здавалося. Учасників було більш ніж 150, тому старт розтянувся на багато-багато часу! Але час минав швидко в оточенні друзів та в спілкуванні з ними.
Фініш теж був унікальним. Вписатися на швидкості в маленький прохід( ворота були зайняті стартом) може тільки майстер) Тому не один раз бачила, як хтось когось підрізав, або взагалі - вибігав за маркування)
Погода посприяла змаганням. Незважаючи на вітер та прохолодне повітря, сонце вносило свої корективи і всі намагалися пошвидше вибігти з тіні, щоб погрітися) Що ж....настрій прекрасний...хочеться ще змагань...думаю з кожним наступним етапом учасників буде все більше, а організація все краща( хоча жодного "кривого" слова в бік організаторів навіть на думку не спадає...))... Дякуємо за змагання!!!!
кілька фотографій: https://picasaweb.google.com/Sportuvka/2011227032011?feat=directlink#
вписатися в ту фіртку дійснол не просто, ібо технічний елемент ))) вміти треба не тільки розганятися по асфальті і валити на всіх парах, а маневрувати, втискатись на швидкості у вузькі штуки, повертати і тд..
ВідповістиВидалитину класно було, чудненько))) добре шо плечем ніхто фіртки не підрівняв, або навпвки=)
знаєш, наступного разу спеціально зроблять прохід ще більш вузьким)...щоб нам весело було)
ВідповістиВидалити