Здається, я казала, що свій сезон вже закрила.
Чи не казала?
Ну, принаймі, я так думала)
Після напівмарафону хотілось відпочити. Надто активних тренувань в мене не було. Після "половинки" вперше побігала аж через 6 днів. Потім в тиждень вдавалось зробити від сили 2-3 бігових тренування. Решту часу забрала робота. Однак, в стрічці FB почала постійно маячити інформація про годинний біг в манежі, який минулого року я провела в ролі вболівальниці.
І знаєте, мабуть через те, що я особливо і не мала часу бігати, то я відразу вирішила, що ЦЕ 100% ОСТАННІЙ ЗАБІГ НА ЦЕЙ РІК 😂. І все-таки, це також одна з можливостей провести гарне тренування. Хоч і в манежі. Хоч і по колу 200м. Зате з музикою і вболівальниками)
Вже вдруге годинний біг відбувається в рамках Grande Final Кубку з тріатлону "Три леви". Це забезпечує нам, бігунам, трохи більше вболівальників і гарну організацію.
Організатори встановили ліміт учасників - 60 штук)) Це було 1000% виправдано. Здається, ніби не так вже й багато людей, але для 4-х доріжок манежу, довжиною 200 метрів - більш, ніж достатньо. В цьому я переконалась відразу після стартового сигналу!
На цілу годину мені вдалося зануритися в медитацію під назвою "Need for speed")) Почуваєшся, наче на гонці десь в закритому приміщенні, де постійно треба маневрувати, піднімати, або скидати швидкість, а також ловити якісь бонусні штучки (типу перелаштовуватись на першу доріжку, щоб схопити стаканчик з ізотоніком)).
Участь в такому забігу я брала вперше. Після непоганого півмарафону принаймні знала скільки приблизно кілометрів я зможу пробігти за 1 годину і з якою швидкістю. Однак, розв'язка стала для мене трішки несподіваною. Чесно кажучи, мій попередній прогноз на забіг був наступним: бігти поки вистачить сил))) Я думаю це стандартний прогноз для того, хто нормально не тренується перед змаганнями.
Стартувала повільно. Перші 5-10 хвилин просто вбігалась, ловила свій темп, шукала собі компанію. Більшість учасників "ламанулись" вперед зі старту, аж вітер за ними свистів, однак вже десь на 20-ій хвилині всі сповільнювались...все більше і більше. А мені десь на 20-ій хвилині вдалося зловити свій темп. Це було приблизно 55 секунд на коло. Ноги несли вперед. Аж дивно було. Через 30 хвилин темп не впав. Через 40 хв - теж. Я була в легкому шоці! Але зрозуміла, якщо зараз мене ніхто не підтримає на бігу, то не факт, що так буде ще через 10 хв. І тут, як ніколи мені пощастило! Я знайшла собі пейсмейкера, який протягнув мене приблизно до 52-53 хвилини забігу. Мені дуже рідко так щастить. Тому дякую Тарасові за те, що протерпів моє дихання в спину стільки часу. Потім ми попали в черговий натовп спортсменів і трохи розбіглися. Я побачила останні 5 хв до фінішу і понеслась вперед. Чесне слово, не могла би й подумати перед стартом, що зможу в кінці додати. Я фінішувала з таким абсолютним душевним задоволенням, що його складно передати словами! Мабуть так мало бути, що я не прохалявила цього року годинний біг і не залишилась на трибунах) Цілу годину я відверто прокайфувала!
Гарний був кінець сезону))
Дякую організаторам і спонсорам за ізотонік на дистанції та гарні подарункові сертифікати, які вже реалізувались у 800 грамів ізотоніку на літо) Дякую вболівальникам за шум на трибунах, який вщухав дуже рідко. Велика заслуга цього шуму ще й в тому, що Софія Прийма накатала більш, ніж 40 км за 1 годину на велотреку! І дякую всім тим бігунам, які не бігали, а просто підтримували!
Отож, мій фінішний результат склав 13260 метрів. Перший і позитивний досвід в таких змаганнях!
А переможницею серед жінок стала Масник Іра ( 15 305 м) і 9 місце (!) в абсолюті.
А серед чоловіків - Тарас Сало (18 016 м), який теж брав участь в таких змаганнях вперше)
А серед чоловіків - Тарас Сало (18 016 м), який теж брав участь в таких змаганнях вперше)
Всі результати можна проглянути тут.
Після забігу пройшло вже 2 тижні. А я все чекаю хоча б однієї пристойної фотографії, щоб доповнити нею цей пост. Ну дайте вже хоч одненьку!
P.S. День назад бігала крос. Взуття ще не встигла відчистити від болота. Аж тут, сьогодні, видалась нагода поєднати приємне з корисним))
То ж, якщо до вашого міста прийшла зима, то саме час помити кросівки))
Постараюсь більше нікуди не бігти до кінця року. Але ж ви бачите, що обіцяти марно)
Будьте чемні! І до зустрічі ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар