інкредбл, анбелівбл фіілінгс...)))

Невже я добігла??_))))).... напевне, якщо я зараз це написала то все-таки добігла))))
Враження звичайно різні....після 12-13 кілометра були прокльони "навіщо я бігла??"...потім...вже якось всеодно....а на фініші - гордість...гордість за те, що є одною з тих, хто добіг!!!
Фінішувавши, я дійшла до висновку, що тим людям, які сьогодні стали переможцями, потрібно ставити велетенські пам'ятники=)) Змусити вийти себе на старт півмарафону це вже досягнення, а добігти його...ну...навіть незнаю як це назвати...

Мої відчуття зараз?.. Змучена, болять ноги, але задоволена.... ну  це напевне стандартні відчуття після чогось особливого)
Спасибі організаторам за надану можливість участі у півмарафоні та й за те, що вони організували такі змагання у Львові! Я вважаю, що такі змагання потрібні зараз як ніколи... для пропаганди спорту, як життя... для того, щоб люди зрозуміли, що світ на телевізорі і новинах не зійшовся, і що існує світ поза ними....
Думаю, що хоча б один перехожий, який побачив змучені обличчя учасників зробив для себе позитивні висновки! А наступного року буде більше!...я в цьому впевнена!
Ваша tanka!...