Цього літа я вперше за останні мабуть десь 5 років поїхала на море...
Для когось море асоціюється з романтикою...відпочинком...ітд, ітп. Ну, а я, як завжди особлива=) Для мене море - це пекуче сонце, шум-гам і повно людей) Напевне тому я так довго не їздила туди.
На цей раз до всіх вище перелічених "плюсів" моря додався океан дітей дошкільного віку, які кричать, як недорізані...))
Але все це стало на другий план завдяки людям, які мене оточували, ранковим пробіжкам(так, я бігала в 6 ранку!!!) , на диво чистій воді та просто бажанню відлежатися! Справу було зроблено!)
Після епічного міста Саки, я відправилась у Ворохту...Ближче до гір і до тишини.
Вийшовши з потяга, вдихнувши гірського повітря, в голові виникла лише одна думка: "Я вдома..."
Рік, рівно рік я не бачила гір...рівно рік не милувалась улюбленими краєвидами...
Це було 5 днів задоволення...!!! Суто бігова погода, дощ, гірська прохолода... Все, що потрібно, якби не епічне падіння на кросі в день від'їзду)
Зірвала джекпот у вигляді побитих колін і рук=)
Але це аж ніяк не зіпсувало останніх літніх днів!
Завтра вже на навчання... Зараз тільки одне в голові: "Не хочу! Не буду!...повернутись би назад..."
"Назад" явно не буде...А от вперед якраз доречно!)
Попереду забіг на 10 км в центрі міста та ЧУ в Ужгороді.... є куди рухатись!
До зустрічі!
Немає коментарів:
Дописати коментар