+30

Вперше за останні кілька тижнів я відчуваю приємну втому від фізичного навантаження... Зламавши свою лінь, біль в коліні, яка час від часу проявляється, спеку в 30 градусів я нарешті почала знову тренуватися. Тренування принесло масу задоволення...це був такий-собі міні-тріумф для самої себе.
Але усе це навіяло спогади про змагання...не скажу, що про ЗС чи про область...саме про ЧУ, де є шанс побачитись з тими людьми, яких можеш не бачити місяцями!..де є шанс відчути змагальний дух, який я особисто дуже рідко відчуваю на львівських змаганнях...де є можливість перемогти себе на новій місцевості, а деколи ще й суперників...де є шанс втратити можливість зайняти призове місце через помилку, або через цю ж помилку(як на диво) вибороти таку можливість...де є можливість відпочити якщо не фізично то хоча б морально!
Останні 2 ЧУ на яких я була, стали для мене одними з найбільш запам'ятовуваних. Що на них точно було, так це великі перемоги над собою і паралельно образа на себе за ті помилки, які робилися на дистанції.
Але з досвіду скажу, що проаналізувавши ці помилки потрібно забувати про них і кожні змагання починати заново...от тоді боротьба на дистанції буде приносити задоволення, а відповідно і результат...!

Той, хто зрозуміє філософію такого спорту як орієнтування - стане його частинкою...
Ваша tanka!