...перед день 3-го етапу "Зеленого стадіону 2011" мене мучили "смутные сомнения"...=)) Нащо мені зараз бігти по групі А, надривати собі знову м"яз...чи ще щось подібне. Але все-таки, вже нічого не змінити, тому прийдеться потерпіти 8 км дистанції.
На ранок 01.05 надворі похолодало, набігли хмари...очевидно, що збирається на грозу! Але я впевнено зібрала рюкзак і попрямувала на старт...
Прийшовши на місце старту почався невеликий дощ і ми всі дружно залізли під одну парасольку) Проте, якийсь добрий дядько дав нам ще одну парасолю і стало трохи більше місця. Потім Славік приїхав на машині і зі словами "нарешті" ми попрямували перевдягатися в цю ж машину!))...
Я стартувала на 27 хв (остання з групи А)... це мене дуже розсмішило, бо я знала, що людям доведеться мене чекати!...
Все-таки мої сумніви справдилися. Скільки часу я нагуляла можна було б підрахувати лише якби відмітки були чіпами...Але це не найгірше!...Найгірше те, що з одного "прекрасного" спуску я "летіла дальше, ніж бачила" . Побоювання на рахунок того, що без травм дистанція не пройде, - справдилися! Я досить сильно підвернула ногу і вирішила прямувати на фініш, щоб не було ще гірше( все-таки через 5 днів на ЧУ в Мигово їхати). Але, по дорозі захопила ще один пункт (це щоб зовсім не падати духом!) Наближаючись до фінішу(насправді, я мала би ще взяти 4 КП) я трохи намагалася бігти, але тут мені на зустріч ішов Нестор, я плюнула на той біг і повільно пошкандибала далі! Як приємно було, дійшовши до фінішу, поділитися враженнями з людьми, побачити Славіка, якого можна сказати змусили дочекатися мене...(спасибі йому за це!).
Але судді на фініші, здається і не збиралися додому, тому що особисто я, доповзаючи дистанцію, бачила декількох людей в лісі, які ще бігали! Думаю вони благополучно дісталися "цивілізації" і в них теж є такі друзі, які їх дочекалися...*
Думаю з ногою нічого серйозного не сталося...маю один вихідний день щоб привести її в порядок. А там вже добігаю останні тренування перед ЧУ...і в дорогу! ! ! В Мигово нас чекає 4 дні змагань, один з яких естафета...здається, це все ж найкраща дисципліна в орієнтуванні!
Дуже дякую організаторам ЗС за таку класну дистанцію для групи А! Думаю вона принесла всім (і мені особисто) чудові враження і велетенський досвід та науку!
Немає коментарів:
Дописати коментар