Кубок Одеси 2018 / Odesa Cup 2018

Одеса - це море.
Море відпочинку, море друзів і знайомих, море сонця і задоволення.

Одеса - це теплі літні вечори.
Вечори на пляжі під морський вітер та світло місяця.

Одеса - це легкість.
Легкість думок і відчуттів. Слів і дій.



Думаю, що організатори не образяться за те, що я скажу ;)
В Одесі я четвертий рік поспіль. І, якщо в перший рік змагань, ти ще намагався протистояти впливу міста і робити вигляд, що ти приїхав на змагання, то всі наступні спроби, на жаль  на щастя не досягли успіху;) Як і в ситуації з Lion Cup, ми вже не боремося виключно за статус "змагань". Ми боремося за те, щоб люди приїжджали, відпочивали і ще й трішки побігали. Десь місцями помучилися, десь місцями прокайфували, але все ж таки - ВІДПОЧИЛИ!
Одеса сприяє цьому. Плекайте такі "відпочинкові" можливості! У вашої команди це чудово виходить!

Чесно кажучи, на цьому я би вже й закінчувала пост. Але ви скажете, що я зовсім розслабилась до писанини ))

Дуже жалію, що не змогла приїхати до Одеси ще й на збори перед змаганнями. Але, мабуть, це дозволило ще більше цінувати ті 4 дні, які ми провели в місті.

4 дні відбігала. 3 з них - орієнтування. Хороше, швидке, трохи спекотне орієнтування. В другий день змагань навіть вдалося зібратися докупи і попасти в трійку призерок, тим самим Leo-Team гарно заполонили весь п'єдестал! Враховуючи ту кількість годин роботи з картою, яку я роблю за рік (ггг...), то це більше, ніж можна було очікувати;)

Найбільше "зайшов" другий день. Найбільше не "зайшли" всі ділянки по парках наприкінці дистанцій. Вже аж дуже складно було перелаштуватися з асфальту на грунт і перебирати швидко ногами. Найцікавіше те, що минулого року мені теж добре "зайшов" другий день змагань, хоча дистанція там була не зовсім спринтерська. Шкода, що цього року не було змагань на цій карті. Ну дууууууже вона мені подобається! Це єдиний старт, заради якого я готова так довго їхати з Одеси;)

Діставатися на старт "бігом" - це суцільний кайф. Ніяких автобусів, тролейбусів, маршруток. Ніяких годинних добирань в 30-градусну спеку. Прокинувся, поснідав, одягнув форму, прибіг на старт, пробіг дистанцію і пробігся заминку назад. І-ДЕ-АЛЬ-НО!

Зізнаюсь чесно: жоден старт в Україні я не планую так заздалегідь, як "Кубок Одеси". За 4 роки це місто стало майже рідним, а скалодром - другим домом))
І кожного року важко, і кожного року зовсім не хочеться їхати додому! Я не "морська" людина...радше більше "гірська", але ці заворожуючі сніданки і теплі літні вечори...це любов💜

Ця своєрідна сентиментальність народжується перед Одесою і залишається там, на скелях, а ще у спогадах. Щоб наступного року знову, очікувано, але приємно з'явитися перед поїздкою.

Нехай і у вас буде таке місце. Найкраще!