Щоденник залежної...(короткий десятий день і доооовгий одинадцятий))

Середа.....канікули....довго сплю...дууже довго сплю.... треба змусити себе побігати....
..іііі....готово! Я вже біжу маленький крос на 30 хв з думками про те, як я завтра буду здійснювати власний подвиг....))
І от судний день настав....))
Погода не ах-ти....а я...хвора на голову людина(сьогодні в тому 100 раз переконалася) збираюся бігти такий собі маленький крос на 17 км...ну малееееенький...порівняно з 30 -хвилинкою це взагалі))))
Тянула час довго...думала довго.....і от....17:30...все-таки вибігла.
..і тут-то я зрозуміла, що ще є час повернутися)))))))....що то не 5...не 10 км.... і ще й так далеко бігти... Але ні!....я змусила себе забути про такий варіант...і почалися довгі півтори години бігу....
Знаєте....вражень сила-силенна...всі не розкажу...та й не буду....бо то займе багаааато часу.... тут можна описувати кожні 10 метрів починаючи з 30 хвилини))
Найбільш радісним було відчуття, коли я зрозуміла, що до фінішу залишилося 1.5 км....а потім 500 м....300 м.... ноги вже не свої.... останні 10 хв бігу я мріяла про гарячий душ і ліжко...і багато-багато води)) Заманливі пропозиції на те, щоб мене підвезли були такими солодкими....але я трималася...трималася як могла... І от, я вдома, описую всі свої відчуття....і горджусь тим, що настільки "хвора на голову"...Залежна...що в будь-який момент можу собі дозволити побігти 17 км... Прекрасні відчуття...вони того варті....

29.03.2012....17 км... Час -1:31:34...Ваша Залежна...