Щоденник залежної (День перший-другий)

Сьогодні 13 березня, вівторок...мене звати Таня і я залежна...залежна від того, що просто сидіти вдома і не рухатися я не можу. Дощ, вітер, болото, цунамі, торнадо та інші погодні катаклізми не є для мене перешкодою... Я залежна від біло-помаранчевої( інколи біло-червоної) призми невеликого розміру, що зветься контрольним пунктом; від недостачі гострих відчуттів і небезпек... Я залежна від орієнтування...

Із вчорашнього дня почався кошмарний період звикання до того, що в моїх руках вже немає лижних палиць, а ноги не рухаються коньковим чи класичним ходом. Почався період мокрих кросівок та болота по коліна...почалась весна, а з нею і біговий сезон!

Понеділок ознаменувався пошуками бігової форми та кросівок...ЗНАЙШЛА!..=) Одягнулась, взулась...іііі в дорогу... Перші 5 хвилин бігу не були чимось особливим, проте потім мої м'язи зрозуміли, що їх змушують працювати, і вирішили мені помститися! Легені почали усвідомлювати, що їхня відпустка закінчилася, а кров у судинах почала "захлинатися" киснем...)
Довго не буду говорити...це були найгірші 30 хвилин за останні кілька місяців... Після них почалася помста м'язів, а особливо тазових... Наразі сиджу нормально, але варто мені тільки встати і зробити кілька кроків ноги сковує і я пересуваюсь як трансформер!
Вівторок пройшов легше...легені і деякі групи м'язів змирилися, що мають працювати...решта м'язів - категорично протестують, і здається, хочуть влаштувати голодування...
Давно такого не було...думаю це триватиме не більше двох тижнів, але їх ще потрібно пережити!

Ваша залежна...Бувайте!