23 травня 2017 р.

Чернівецький півмарафон "Crosshill" (21.05.2017)


Це якраз той момент, коли майже все вдалося. Коли майже не заважала погода і майже нічого не боліло. І навіть, коли майже повністю добре біглось!
Тільки-от усе "майже" зосередилося на останніх 1,5 км дистанції і проїхалось по тобі таким потужним катком, про який навіть і не думалось)

Люди планують весілля на рік вперед, переїзд та інші важливі дати. Я планую на рік вперед - з'їздити в Чернівці на CrossHill ;) На будь-яких змаганнях відпочиваєш морально. І чим краще в тебе оточення там, тим більше "відключаєшся".
Починалось усе в суботу. Авто, дорога, чудесна погода і гарні-гарні жовті поля)
Сонце піднімалось все вище і температура повітря разом з ним. Все за планом Кроссхілу)
Після дороги, розвідати спальні райони ми вирішили легкою розминкою 2-3 км, а потім закріпили все гарною вечерею. До слова, поселились ми нашою великою компанією в одному місці - Chernivtsi Apartments - гарно, чисто, багато місця. Тому, коли будете гостювати в Чернівцях, можете спокійно прямувати поселятися туди. Але однозначно - бронюйте завчасно, бо це місце користується попитом.

Ранок неділі починався підбиранням бігової форми і традиційним ритуалом чіпляння стартового номеру на футболку. Дуже швидко прийшов час вирушати на старт, а ще швидше він минув вже в стартовому містечку. Цей "священний" десятисекундний відлік до старту бігуни викрикували з неймовірною радістю в голосі та відчуттям того, що очікування вже завершилось. Тепер треба бігти.

Перші 400 метрів я вибиралась із натовпу і доганяла пейсмейкерів на 1:40. Потім, нарешті прилаштувавшись в потрібному мені натовпі з потрібним мені темпом почався період "протерпи перші 4-5 кілометрів поки впрацюєшся". Кілометр за кілометром... Перша п'ятірка минула надзвичайно швидко. А вже після неї почався не забіг, а пісня! Не зважаючи на те, що на довгих прямих ділянках траси сонце вже добряче припікало, біглося неймовірно добре! Підйоми здавалися меншими, ніж минулоріч, а коло в 7 кілометрів - коротшим, ніж 5. Краще і бути не могло. В голові було "нуль думок", а в тілі - "нуль втоми".



Пейсмейкери бігли один за одним на відстані кількох метрів. Біля кожного організувалась своя група однодумців ;) Це було щось на кшталт розмов біля вогнища. Розмовляли ми і група за нами...так, ніби ми зовсім і не біжимо 21 кілометр.

Третє коло починалось ще доволі легко. Але не зважаючи на те, що коло фактично починалося зі спуску, люди почали помаленьку відсіюватись. Молочна кислота не спить.
До середини останнього кола нас залишилось зовсім мало. Прямі дороги стали довшими, підйоми важчими. Вже навіть спуски давались нелегко. Мабуть десь в той момент я стартувала півмарафон. Та й не тільки я. В якийсь момент я зрозуміла, що в першій нашій підгрупі, нас біжить лише двоє: я та пейсер Павло. Деякі бігуни то підтягувались, то відпадали. Декого підхоплювали по ходу траси, але здається, їм було уже не до часу.
Я слухала, як Павло постійно зворотньо відраховував мені кілометраж, бо мабуть мій вираз обличчя вже говорив, що з мене ітак досить) Забігши в парк, я відчувала, як "зариваюсь" в асфальт. Чим більше кроків, тим глибше я "зариваюсь". Шукала можливість відключитись, втикаючись поглядом в одну точку. Це пропрацювало до виходу з парку. Далі я зрозуміла, що вже прибігла)) Почалось таке "тєрпілово", якого не було на нашому надрельєфному Львівському напівмарафоні. Цей останній кілометр тривав цілу вічність, а оббігання площі Соборної по периметру на фініш було схожим на оббігання поля розміром з гектар.
1:42:00. Зовсім не те, що хотіла, про що думала. Хотілось фінішувати з пейсмейкерами і бути куди більш задоволеною, ніж по факту. Але в кожної медалі є дві сторони)

З гарними людьми час проходить швидко...
Завжди спасибі СК "Ультра" за гарні тренування і підготовку) Без цього ніяк.
Дякую нашій великій-великій компанії за чудове оточення протягом цих вихідних. З вами завжди добре)
Дякую пейсмейкеру Павлу за "давай-давай, потерпи", зворотній відлік кілометрів, можливість відпочити і попрацювати на трасі, і просто хорошу компанію.
Ну, і звичайно ж велетенське ДЯКУЮ всім-всім, хто долучився до організації півмарафону! Просто скажу, що примножую всі подяки, які вам висловили, вдвічі ;) Молодці!

Нажаль, робочих буднів не уникнути.
Для того, щоб хоч якось їх розмалювати, планую у вільні вихідні нарешті потрапити в гори, за якими дуже скучила. Ну, і вже зареєструвалась на півмарафон у Тернопіль. Треба підтримати нові спортивні починання у такому гарному місті! І ви долучайтеся! У Тернополі теж багато класних пабів ;)
Отож, 18 червня - Ternopil half marathon " Grand lake".
Там і зустрінемось)

Здається, літо прийде вчасно. Разом з ним починається і сезон спекотних тренувань.
Тому, будьте розсудливі та не перестарайтесь)
Успіхів!

4 коментарі:

  1. Гарний звіт)))
    Соборна площа має десь з гектар площі))) приблизно 120м*70м

    ВідповістиВидалити
  2. Чудовий звіт!
    Теж "прибіг" на останньому колі, а оббігання площі перед фінішем за моїм планом мало буті по 4:15хв/км.
    А вийшло по 5:30 :)

    Але все одно - чудовий старт, нова трасса краща ніж була рік тому.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мені теж більше подобається нова траса.

      Видалити