24 квітня 2017 р.

Львівський напівмарафон - 2017


VII Львівський напівмарафон.
У моєму житті саме цей півмарафон - шостий. 
Уже шість років поспіль я відкриваю ним сезон напівмарафонів. Шість років поспіль траса цього забігу змушує страждати. Готовий ти, не готовий, вона вижме з тебе все, забере усмішку з обличчя перед фотографами на трасі та вболівальниками, і потім будеш думати, чи викладати фотографії в соцмережі, чи приховати далеко в альбомах) 

Ті, хто хоча би кілька разів долав Львівський напівмарафон знають, що погода нас ніколи не підводила. Завжди сонячно, світло і тепло. Цьогоріч, погода зайшла в глибоку депресію і тримала всіх учасників (разом із організаторами) в страху до останнього. Проте, нехай в день старту ми не отримали стандартних +15-20 градусів, але зате отримали кращу погоду, ніж могли сподіватися ще в суботу, на видачі стартових пакетів. 
Цього року мені знову трішки вдалося побачити напівмарафон зсередини. Направду, мені подобається зустрічати всіх учасників на видачі стартових пакетів. Когось бачиш вперше, а когось - постійно, з року в рік. Люди не змінюються. Ті ж залишаються культурними і привітними, і навпаки - хамовитими і корисливими. Все залишається на своїх місцях ;) 
Та все ж я помітила одну дуже позитивну тенденцію - учасники нарешті почали приносити готову роздруковану форму розписки, яка приходить їм на електронну пошту після реєстрації. Той, хто коли-небудь видавав стартові пакети знає, наскільки це спрощує життя) Але всі подяки я залишу традиційно на закінчення. Бо думаю, що вже саме час розповідати Вам про перебіг подій на улюбленій 😉 трасі напівмарафону)

Прокинувшись в день старту найбільше зі всього боялась відкрити штори і побачити сніг за вікном. На моє велетенське здивування, поки я випила свою традиційну ранкову каву, то надворі вийшло сонце. Зрозуміло, що температура особливо не змінилась, але сонце завжди піднімає настрій  і якось легше стає їхати в заповненій маршрутці на старт))
А, власне, там, на старті, як завжди тепло, атмосферно і повсюди "свої" люди.
Загальною розминкою нас "запалила" Юлія Нікітіна, яка й сама потім вийшла на старт півмарафону! Поки я робила декілька прискорень, то учасники вже ринули в стартовий коридор і я бігом зробила прискорення з маневрами між учасниками, щоб стати всередину натовпу. Ми всі так дружньо і гарно відраховували секунди до старту, що я зовсім не почула стартового пострілу. Так вже люблю я це "Десять, дев'ять, вісім..." :)
На перші 4 кілометри (до парку) в мене була запланована чудова компанія в ролі Левка, який був контролером мого темпу. Цього року я все собі розпланувала заздалегіть. Можу собі уявити, як складно добре розкластися по цій трасі тій людині, яка на ній біжить вперше. А таких було чимало. Окрім цього, дехто біг взагалі свій ПЕРШИЙ напівмарафон тут! Таким людям треба окрему похвалу)

Отож, на перші 4 кілометри я дала собі 19 хвилин. Далі - 30 хвилин на коло. З Левком ми за планом попрощалися при заході на перше коло, бо в кожного далі мав бути свій шлях) Тим не менш, після закінчення першого кола ми з ним трохи помінялися ролями, бо самопочуття діло непередбачуване. Далі я зустрічала Лева уже на фініші. 
Перше коло пройшло добре за винятком "стартового" підйому. Він завжди дається мені найважче з усіх гірок на трасі. Після нього я зазвичай віддихуюсь аж до початку другої петлі) На другому колі було все незмінно. У свою "розкладку" вкладалась. При заході на останнє коло зрозуміла, що я дико хочу кока-коли. Ця думка переслідувала мене аж до фінішу, а потім я переслідувала людей із фразою "маєш колу?" вже після фінішу)
Поступово починало накривати, але було дуже навіть терпимо. Підйоми поступово "збільшувались", люди починали в них йти, а це аж занадто сильно давить на психіку) Зазвичай півмарафон для мене закінчується не на фініші, а після вибігання в підйом до другого пункту підживлення. Після нього мені навіть морально легше стає) Цього року вийнятку не було. Після підйому я вже бігла абсолютно розслаблено з думкою про лавку, сидяче положення тіла і колу)) Кудись зникло оце бажання викластися до повного "не можу" на фініші, а вже особливо тоді, коли на годиннику я бачила, що я зробила все так, як хотіла. Зняти більш, ніж 4 хвилини з результату попереднього року було просто чудово!


Фінішну лінію перетнула. Повішалась на шию Ірі, яка натомість повішала мені медаль. Зависла на кілька секунд) І краєм вуха почула слова "бронзова призерка". ЯКА БРОНЗОВА ПРИЗЕРКА. Ай, ну ладно, я занадто втомлена, щоб зараз щось вирішувати))
На жаль, не вдалося добре посмакувати баношем від Генерального партнера напівмарафону - ТМ "Зерновита". Виглядав він дуже апетитно, але я змогла з'їсти лише 2 ложечки і трішки похрумтіти хлібцями. Це стандартна реакція мого організму на фініш в напівмарафоні))
Якщо наступного разу "Зерновита" буде знову генеральним партнером, обіцяю пробігти так, щоб після фінішу залишилися сили з'їсти повну тарілку такого баношу))

Повні результати за посиланням.

Що ж...сезон напівмарафонів відкрила. Пора й подяки висловити ;)
Низький уклін і всі почесті Ірині Підлужній і Ярославу Кондюху за організоване свято! Воно завжди очікуване і завжди вдається на славу! Ви молодці!
Велике спасибі всім, хто годував, працював, фотографував, подавав, переносив, складав, а особливо тим, хто вболівав! Цього року підтримка була організована не на жарт класно! Мабуть всі, хто біг зі мною майже в один час, чули мою практично персональну групу підтримки) Дітям і тренерам з ДЮСШ-6 окреме дякую!


Окрім напівмарафону, багато учасників подолало 4 благодійних кілометри заради дівчинки, яка хворіє на рак. Усім нам, спільними зусиллями вдалося зібрати більше 20 тис. грн на лікування Іринки! Якщо ви, або ваші друзі хочуть допомогти Іринці здолати хворобу, переходьте за посиланням і долучайтеся!

Квітень помаленьку закінчується, погода ніби йде на поправку))
Традиційно на початку травня вирушаємо на Командний ЧУ з орієнтування, а потім на CrossHill в Чернівці. Травень завжди активний місяць, тому хочеться і активного покращення погоди. Бо після кількох бігань в шортах і футболці, знову одягати довгі лосіни та вітровку якось зовсім зле)

Будьте чемними!
Скоро почуємось;)

Немає коментарів:

Дописати коментар