ахахах...вражень вистачало...("Проба"...чи як?))

Ранок 19 червня...дощ...холодно...вітер....ааааа! Ну як завжди!

Приблизно 9:15 дзвінок від Нестора...і дивне питання: "Ну що, їдемо чи ні?" В мене навіть не виникла думка про те, щоб не їхати! Тому що я знаю, що таке організовувати змагання, і які відчуття коли на них не приходить половина заявлених учасників лише через те, що погана погода...) Тому я з впевненістю відповіла " їдемо!"...а Нестор в свою чергу: " ну тоді будь готова, я задзвоню".
Я закинула в рюкзак форму в якій буду їхати...ще одну на запас...клейонку( яка була не зайва)...щось пожувати, дочекалася дзвінка і висунулася на вулицю! Ооо так! Погода "прекрасна" ! Витягнула велосипед з гаража і помаленьку поїхала Нестору на зустріч! Поки доїхала до "місця зустрічі)" вже була мокра, а отже день буде вдалий))

Ми вирішили їхати на місце старту через ліс...швидше, ну і трошки менше змокнути можна!
Ну от ми вже на місці: людей мало...дууже мало. Здається, приїхали лише ті, хто насправді відданий гострим відчуттям! Гострим відчуттям 6-ти годинки. І, звичайно, ті хто поважає організаторів за їх роботу! Нестор знайшов місцинку, де можна зробити "дах над головою"...натягнув клейонку...і пішов на розвідку)
Я ж почала розгрібати сухі речі( або шукати їх в мокрому наскрізь рюкзаку) Гіркий досвід міні -подорожей в дощ у мене є, тому речі в рюкзаку я попакувала в кульочки=)

Старт затримали на годину...(ну а як же без цього)=) Але все ж було подано сигнал: "шикуємся на старт"...УРА! нарешті! Махаючи Нестору, який вже в натовпі заїжджав на трасу, я пішла прогулятися по коридорах, вивчаючи "шляхи подолання спусків для того щоб не навернутися на першому ліпшому"))

Ну от...перше...друге...третє...Нестор їде на четверте коло і я подаю йому знак, що мені б вже пора було їхати... Але він каже "я ще 2". Ну добре, два так два) Проходить ще одне коло...ну от...скоро вже я...починаю перевдягатися. Нарешті Нестор на фінішному підйомчику...ну от...я стартанула! Вилітаю на асфальт. Дощ перестав, тому їхати там більш-менш нормально! Їду і намагаюся не провтикати заїзд в ліс! Хух...не провтикала! Заїжджаю в ліс і згадую, що толком траси не пам"ятаю, а судячи з триповерхових матюків учасників, розмітку видно погано)

Їхалося добре...до першого серйозного підйому. Підсвідомо не дозволяючи собі злізти з велосипеда виїжаю його... уурраа!... швиденько віддихуюся і знову набираю темп....до наступного підйому, який був по-суті меншим, але ! здається ! крутішим... Ну нічого...і з ним справляюся... потім акуратненько спуск...ще маленький підйом...і от! Спуск з яким я не справилася на ознайомленні...ну, не справилася я з ним і на цьому колі) Швиденько злізла з велосипеда...збігла вниз... і поїхала далі. От вже і до цивілізації ближче...чути крики...сміх...шум... Швиденько доїздила підйом -спуск по коридору і поїхав далі Нестор... Я собі розслабилася...походила...тільки вдягнула щось поверх форми і зібралася шнурувати взуття, як тут біжить! в підйом Нестор з велосипедом і кричить мені: "збирайся...поїдеш!.." Я встигаю зашнурувати один кросівок...зняти теплий одяг, вдягнути шолом....і знову на трасу) Ура!...і мерзнути не довелося) А Нестор хай там ремонтує, що йому треба))
Ну от...знову на асфальт... чую ззаду підбадьорюючі крики...і сама хочу щось покричати вслід, але не встигаю навіть відкрити рот, як народ поїхав далі)) Нарешті з"їзд в ліс...(по лісі мені їхалося набагато краще...все-таки орієнтувальниця як -не-як) І знову підйом...легко пішов...)...от і наступний...теж легко... І тут цей спокусливий спуск...ноги так і тянуться, щоб ступити на землю...але ні))...я плюнула на все...і повалила з нього) Коли вже опинилася внизу, була задоволена як слон)_) Ну от...бачу Нестора, який подає знак, що все нормально....і він поїде... спускаюся по коридору вниз...спуск вже розбитий...легенько заносить, але нічого... фінішний підйом...(приємно обганяти на підйомах хлопців)  кілька слів Нестору....і все)

Нестор як завжди втягнувся в катання...їде собі....я кажу, що мені б вже пора було їхати...а він далі їде....) Ну от...ще одне коло...подаю Нестору пляшечку...і кажу: все...давай ще одне і я....мені холодно!))( насправді холодно мені не було, я просто хотіла їхати) Поки я переодягнулася...вже і Нестор над"їхав...тільки встиг мені сказати " ну шо ж ти..." як я собі втекла на трасу)
І знову дощ... їду по асфальту...нічого не бачу....дощ в обличчя лупить...бррр... Нарешті заїхала в ліс....хууууух.... Їду собі...їду....нікого нема...ні ззаду не чути...ні попереду не видно... Пропали всі) Доїжаю до першого підйому...чую як ззаду хтось скидає передачі...і слова: "давай крути...крути!" впізнаю знайомий голос) Виїжаю наверх... попереду нас хтось легенько прогулюється з велосипедом збоку... І від "переслідувача" звучать слова: "бачиш, народ вже пішки ходить, а ти їдеш". Приємно...приємно... 
Доїжаючи коло знову обхожу на підйомі того ж "персонажа", що і раніше....і передаю Нестору естафету)


Свисток...і слова: "коло закрито" мене обрадували!)...А потім знову дощ...правда вже із шампанського) 
Все це означало, що скоро я буду вдома пити гарячий чай...і згадувати гонку... 
Спасибі організаторам за спуски-підйоми...та й взагалі за "Пробу"... спробувала себе на гонці не в ролі групи підтримки! Чесно кажучи  - сподобалося) можливо ще місяць-два назад і не думала, що найближчим часом візьму участь у чомусь подібному)


А наразі...гарячий чай...дощ за вікном...і згадка про вчорашній день, як один із найяскравіших за останні місяці!


Знайшлося кілька фотографій тут    дякуємо)

"Львівські простори" IV етап...

Ну от...новий сезон...нові "Львівські простори"... новий етап... Вже 4-ий по рахунку! Що, чесно кажучи, не може не радувати!

Наразі 18 червня...літо в розпалі...всі роз"їхалися "по морях...океанах" і лише віддані орієнтувальники не "забили" на тренування та змагання. Тому кількість учасників на наших змаганнях була "феноменальною" порівняно з попередніми етапами!

"Львівські простори" цього разу були цікавим та унікальним стартом для львівської області. Це була 2-х етапна естафета! Що не кажіть, а естафета це завжди цікаво і попри те, що було мало команд боротьба була захоплюючою! Чому саме захоплюючою? Тому що наші "планувальники" дистанцій вирішили поставити 2 цікавих пункти, через які 4 команди були дискваліфіковані)

Але так як ми дуже добрі організатори...та і команд було мало...ми нагороджували всіх))...так, це трохи не за правилами...але правила створені, щоб їх порушувати! =)

Погода посприяла сьогоднішньому старту, комарі в лісі кусалися в міру...та і настрій у всіх був те, що треба! ДЯКУЄМО всім, хто завітав до нас на змагання!....були раді вас бачити!
От...а хто не був, ну то подивіться хоч які грамоти отримали учасники:

Ще кілька фотографій: https://picasaweb.google.com/Sportuvka/YulFwC#

результати тут: http://orient.lviv.ua/

яка прекрасна природа в Україні...)( Особистий Чемпіонат України, с. Трикрати)

на фотографіях те, що так вражало людей які побували в цій місцині вперше... чудові кам"яні скелі...гранітні кар"єри...повно-повно всяких маленьких тваринок....пташки співають цілодобово..і жаби разом з ними... краса неземна...інколи навіть здається, що ти не в Україні!
а насправді все це є в Миколаївській області....і всі бажаючі можуть помилуватися цими краєвидами... просто потрібно сісти в машину...поїзд...чи інший транспортний засіб і поїхати туди... ну, або телепортуватися( якщо так хтось вміє)=)

ну що ж..) День перший!
на дворі сильна спека... на небі жодної хмаринки!!!!!!! старт в обідню пору.... невелика пробіжка до місця старту.....розминка....і нарешті старт.... Взяла карту...напрямок на перший пункт...і тут...шок!!!!!!... я як побачила ті скелі...обриви....велетенські камінюки, то в мене почалася паніка...я не знала як і де все це оббігати... І почалося гуляння через кожен другий пункт! Дуже часто зносило через компас! Коли я закінчила дистанцію, то ще кілька годин після того я була в шоці від побаченого...
Ось вам моя дистанція( група Ж-21) дивитися

День другий...естафета!
Видовище звичайно класне...а особливо, коли я толком не можу взяти свій пункт, бо пробігла мимо нього на інший...крутилася...вертілася....але взяла)) До того ж, я вперше в житті так багато помилялася на естафеті...далася в знаки карта, яка ну зооовсім відрізняється від наших львівських.
Але помилки на дистанції лише підсилювали враження від естафети. Все-таки як не крути, але адреналіну на дистанції, перед і після неї вистачало...
Вечір...починає смеркати...а ми переодягаємося в форму і бігом на нічний старт...УУУРРААА!!!...я так давно чекала нічного орієнтування. І от нарешті! Ще й масовий старт... Правда, я не люблю дистанції по вибору, але це ж нічний старт...в тому є свій плюс!
Перед стартом...і на самій стартовій лінії усі веселилися, сміялися...атмосфера просто вражаюча... І от...старт...Я, Іра та Соломія...(ми завжди троє) вирішили бігти разом... ми швиденько вибрали пункти....і побігли... Мені біглося особливо легко, тому я намагалася вести дистанцію і підтягувати дівчат! Помилилися ми з ними лише на одному КП...просто пробігли зверху голої скелі, а сам КП стояв трохи нижче! Добігаючи до останнього КП, ми почали підсміюватися і трохи сперечатися хто відмітиться першим...Причому, сам за себе ніхто не казав!!!!!!!!!!!! Одна каже: "Ти...".....інша " Ні, ти!".....ітд)) Іра сказала мені: "Давай! Відмічайся перша" Я добігаю до фінішної станції, але вона буквально в кількох мілісекундах від мене...Я роблю відмітку буквально на 20 мілісекунд швидше... Але в протоколі наш час однаковий)_)))... Жаль звичайно, що станцій лише 2_) Вражень після нічного повно!...я можу ствердити, що цей старт був найкращим на цьому ЧУ!!!

День третій...довга...гандикап...
Я чуть би не запізнилася на старт...з тим гандикапом так все наплутано було... Головне що попала на свої секунди...)) Дистанція була дуже класною... але мене знову чомусь один раз знесло через компас! Доречі, цього разу, за всі минулі дні, я помилялася найменше...набагато менше ніж раніше! Спека надворі була шалена! Було здається 80% відкритого простору....а можливо і 90% Я розумію, що 4.5 км не така вже й велика дистанція, але ну хоча б 1 пункт підживлення можна було б зробити...чесно кажучи він би не завадив!!! Добігаючи до останнього КП я з задоволенням перебігала річку...але потім, із ще більшим задоволенням залізла в болото по-коліна!)...думала що не вилізу!
Ось вам дистанція! (також дивитися групу Ж-21) тут

І знову я вдома...... Скоро проведемо новий старт змагань "Львівські простори" - 2-етапну естафету... Надіюся все пройде класно!
Дуже хочеться поїхати в Одесу на ЧУ по спринтах! Думаю там буде круто! А відразу після того на Молодіжні ігри в Коростишів! Але до того ще більше місяця!!!! А наразі бігати...бігати....і ще раз бігати....!
Фотографії від С. Прокопчука: тут