"Пробіг друзів" (смт. Богородчани, 22 січня 2017)

Дякуємо фотографам за пам'ятні знімки)

Інколи тіло прагне чуть-чуть "паханути", щоб прокинутись, зрозуміти, що воно може і далі собі човгати до початку бігового сезону. Пробіг в Богородчанах виявився ідеальним місцем для цього!



Минулі роки постійно пропускала цей пробіг, бо дистанцій менше 32 км не було, а в такий ранній час стільки бігти мені просто не по силах. Аж тут, цьогоріч, з'явилось аж дві додаткові дистанції та й взагалі, пробіг набув статусу солідних змагань(що підтвердили результати призерів!)
Усе: дорога до Богородчан і назад, старт, перебіг дистанції, атмосфера, підтримка...Все було неймовірно чудово!
Чесно кажучи, я очікувала важкої траси за рахунок нерозчищеної дороги, проте покриття перевершило всі мої сподівання! Яким неймовірним було відчуття асфальту під ногами! Хоч я його відверто недолюблюю і мене більше тішать м'якенькі лісові стежки, але в рамках зими, забіг по асфальту - розкіш)
Стартувала неспішно. Тішилась оплескам і велетенській підтримці місцевих і думала про те, що у Львові тебе радше 10 разів обматюкають за перекриту дорогу) В одному з сіл священник кропив всіх бігунів свяченою водою! Такого експіріенсу в мене ще не було ;) Це, як +10 до швидкості :D

Згодом, ділянка асфальту закінчилась. Почалась сільська снігова дорога, яка простягнулась десь на 5 кілометрів. Проте, на ній я почала радше розганятись перед прямою вже на Богородчани. Десь на тій дорозі і розпочався мабуть один з кращих "бігових" уроків в моєму житті. Цього разу, він був від знаного, молодого ветерана легкої атлетики - Оксани Петрової. Мабуть, якби не вона, то я б не змогла змусити себе підтримати високу швидкість на дистанції. Ну було би відверто лінь!)
Тим не менш від того, як вона добряче "потягала" мене і мою фізичну підготовленість на останній третині траси і грамотно скинула мене на останніх 1,5 км дистанції я ПРОСТО В ЗАХВАТІ!) В мене ще ніколи не було такого, щоб я була в захваті від того, що програла комусь. Але словами не передати той безцінний досвід, який дав мені цей пробіг. Тепер хочеться теж так вміти ;)

Дякую нашому водієві Валерію Шипунову, який безпечно довіз нас туди-назад та ще й між тим пробіг 32 км. Велетенське дякую всім вболівальникам у всіх селах, які пробігались на нашій дистанції (16, по факту - 16,9 км) та на дистанції 32 км! Людям у великих містах у вас ще вчитись і вчитись! Спасибі організаторам за таке гарне свято і надіюсь, що наступного року в Богородчанах на "Пробігу друзів" буде ще більше учасників! Дякую спортменам за розмови на дистанції та гарну конкуренцію. Ну і вітаю усіх з початком бігового року ;)

Результати можна переглянути тут!

При нагоді, запрошую усіх до реєстрації на Львівський напівмарафон - 2017! Буде важко, обіцяю ;)
До зустрічі (можливо в Одесі?!)
Будьте чемні)