23 травня 2016 р.

Чернівецький півмарафон CrossHill (22.05.2016)

Спекотні. Літні. Твої. Чи це були твої 21, 10, 5 чи 2 км. Чи це були твої хвилини стояння на пункті підживлення волонтером, чи просто вболівальницькі хвилини чекання. Спекотно було всім цьогоріч на Чернівецькому півмарафоні Crosshill.


Перебираючи вдома старі залежі антибіотиків за 4 дні до старту, я вже думала всяке: перереєстровуватись на 10 км, коли ставало гірше на 5 км. Але на щастя вдалося ліквідувати спалах ангіни невідомого походження за ці 4 дні і перереєстрація на дистанції, які бігти не хочеш, не знадобилась) Для себе стало зрозуміло, що якісь амбіції треба ховати подалі, бо і температура, і тиждень тренувань, який вилетів - це аж ніяк не добре. В принципі, стабільна для мене ситуація перед півмарафоном. Ви вже вибачте, але "як не срака, то мотика"!)
Але все ж... 10. Десятий півмарафон. Стартувала і, що найголовніше, фінішувала його в Чернівцях!

До Чернівців зі Львова вирушило чимало бігунів. Якщо минулого року наша "команда" налічувала 8 людей, то цього року всі 13!

В кожного різні плани. Різні дистанції. Але мета, мабуть, у всіх схожа - випити пивка після півмарафону ОТРИМАТИ задоволення від півмарафону, який у 2015 був неймовірний!
Забігаючи наперед скажу, що цього року він був іще кращим, але про це потім)

Ранок в день старту був сонячний і безхмарний. Бруківка і асфальт міста потрохи нагрівалися, а довго стояти на сонці ставало просто нестерпно. Лише побачивши чисте-чисте небо через вікно номеру я зрозуміла, що прогноз погоди на жаль справдився. Серед всіх своїх речей починаю шукати мінімальну бігову форму, яка в мене є. Спочатку номер причепила до майки, але перед самим стартом зрозуміла, що мінімальний білий топ, половину якого закриває номер, буде в сам раз в таку спеку)
Кілька помахів руками на розминці і я була вже мокра, як з-під душу.
"Мабуть важкі будуть 21 км...", - подумала я. Ну, а кому тут легко.
І старт.
Перше коло пролетіло традиційно швидко. Підйоми минали ще доволі легко, маневри з тіні в тінь проходили протягом всього кола) Пристрілювалась. Хотіла, щоб знайшлась людина, яка би підтримувала мій темп. Але, як завжди, ні. То зашвидко для мене, то занадто повільно. Мені явно потрібен особистий пейсмейкер)
Друге і третє коло минули без особливих втрат. Жаль, я як завжди забувала вчасно відсікати час на годиннику, тому +- можу аналізувати час на кожному колі. Головною метою було не здати наприкінці. В голові виринали спогади з попереднього року, але я придушувала ці спогади позитивом і внутрішніми мантрами)) На останньому колі наздогнала 2-х наших хлопців, на яких я покладала великі надії, щодо підтримання мого темпу аж до фінішу. Але і тут мене ніхто не підтримав)) Тому довелося боротися самій з болем в ногах і загальною втомою, яка просто блискавично поширювалась по всьому тілу. Старалась просто змушувати себе бігти, чіплялась за кожну спину і намагалась її наздогнати. Це, мабуть, єдине, що дозволяло просто бігти і не думати ні про що.
Ох, як же було неймовірно забігти під душ на трасі перед фінішем! Я забігала під нього на кожному колі, але саме в той момент, на останніх метрах дистанції, це був душ богів! 1000 разів вклоняюсь організаторам за цей душ. Це найкраще, що могло статися на останньому відрізку дистанції в таку спеку;)

1:46:30. Можна було ще. Можна було краще. Можна. Можна. Можна. Як і завжди. Але на все свій час) 2 місце у своїй віковій категорії і мабуть-таки 8 місце серед жінок. Чому "мабуть-таки"? Бо смс з результатом говорило про 5 місце. В протоколах на фініші було вже 6, а вдома в офіційних результатах 8. Напевно, електронна система знає краще, але)

Ну, про дистанцію почитали, а тепер прийшов час хвалебної оди))
Crosshill - молодий півмарафон, але він уже заслужив настільки позитивної слави, що годі було й очікувати! Я знаю, як важко підтримувати той рівень, який ти собі поставив раніше, але щиро бажаю, щоб Юля і вся команда організаторів не просто підтримували рівень (що їм ітак вдалось), а ще й стрімко розвивались! Ви молодці!
На цей півмарафон хочеться їхати і їхати! І ми обов'язково приїдемо наступного року такою ж, або ще й більшою компанією!

Травень забув, що він травень і почав добряче припікати. В голові помаленьку складається пазл із подорожей і змагань на літо. Десь там гірські забіги, наш Кубок лева, Кубок Одеси, рафтинг (на який ми з Іриною все ніяк не попадемо)...
Надіюсь і ви вже щось запланували, і готові підкоряти нові вершини!
Якщо так, тоді і я з вами!
Успіхів!




2 коментарі:

  1. Гарно написано ))) Мабуть я був одним з их двох яких ти догнала на останньому крузі -але нажаль мій темп здав і догнати тебе не зміг . ..

    ВідповістиВидалити