"Кубок пам'яті - 2015" + українська рив'єра)

Нарешті все-таки це сталось! Дебютні бігання в групі Ж-21Е за межами Львова та ще й в хорошій компанії суперниць. Це було багато, важко, інколи спекотно, дуже навіть болотно, але чудесно...)

На "Кубку пам'яті" я вперше, але всі, хто там уже бував кажуть, що кожен рік дощ. І цього року не обійшлось, хоча він по-суті не напрягав так, як інколи буває.

З кожним роком я все частіше розумію, що наметове містечко на змаганнях  - не дуже комфортно. Особливо тоді, коли 5 бігових днів. Хочеться, починаючи від гарячої води в душі, закінчуючи відчуттям ліжка під своїм тілом.
Але на разі маємо наметове містечко і 5 днів змагань)
Варто сказати, що їх мало бути 6, але естафету було зміщено на день спринту (тобто 2 старти в день) ну і ще кілька рокіровок за проханнями деяких "добрих людей"))

День 1-2 - середня та спринт.
Не полишаючи своїх традицій, я успішно жорстоко торможу в перший і навіть другий день змагань. Звикання до рельєфу, яким навіть і не пахне у Львові дається в знаки.
Але все одно - мікруха то є любов!
Середню починала обережно, але вже всередині дистанції (4 і 8 КП) трохи напомилялась (+неточності на карті). Ну на тому і закінчився більш-менш хороший результат;)

Спринт мені відверто не сподобався. Бігати просто по зарослому "столі" з надією на те, що на швидкості попаду в свою ямку було не дуже. Плюс до того - чистий ліс...який реально не зовсім чистий був і кілометраж, який на 10-12 хв спринту не дуже тягне) Трошки носило по напрямку всю дистанцію. Ну, одним словом, бігла і чекала фінішу)

А на третій день - ПОЧАЛОСЯ))
Здається, що це був один з найемоційніших днів змагань.
Біда не передчувалася, але коли я взяла карту в руки, то зрозуміла, що буде весело))
Після перших 4-х КП мені вже не хотілось нічого. На 4 КП я взагалі не знаю, як попала)) Я була відверто в такому шоці, що заледве опанувала себе на подальшу "суху" частину дистанції. 5 КП стояв не в тій точці, що треба. Мені повезло більше, ніж інших дівчатам. Я забігала таким варіантом, що просто наткнулася на КП (але ще тоді не зрозуміла, що він не там). Більшість дівчат просто не взяло цей КП, бо він реально не там стояв. Звичайно їх результати поновили і все стало на свої місця.
На карті бракувало доріг, а на дистанції - пункта підживлення (який на карті був позначений). І не треба відмовок, що була неспекотна погода ітд... Позначили - ставте!
Загалом фінішувала я в легкому шоці від дистанції, але з великою долею якогось незрозумілого кайфу))

Довгу дистанцію я чекала, як судного дня)
10 км (по прямій) мали бути незабутніми.
На четвертий день змагань спина вже ненавиділа намет, а ніжки хотіли покурити бамбук, але ж ні...Довга так довга.
До 7 КП я вже встигла добряче набігатися. Довгі перегони забирали багато сил, але дивлячись на спліти з дистанції я достатньо непогано йшла. Потім мене просто накрило. На 9 КП я добряче сіла, сил там вже не було. Далі треба було просто закінчити дистанцію.
Коли на пункті підживлення я таки побачила воду, то моєму щастю не було меж. Це дало можливість трошки освіжити голову і просто дотерпіти ще 3 КП. В кінцевому результаті - четвертий час і таке легке розчарування. Але сил розчаровуватись не було, бо їх залишки треба було берегти...попереду ще один день.

 День 5 - коротка.
Зібравши залишки сил і стартувавши на першій хвилині я зробила практично все, що могла. Бігти швидше, ніж я бігла - це було нереальне завдання для мене. Але "практично все" тому, що виключивши одну помилку, можна було зняти мінімум 1 хв від результату і стати 2-ою. Помилка банальна - бігши на 6 КП мене просто знесло достатньо далеко вправо. Не розумію чому так сталося, але так сталося) Відіграти ногами втрачений час я не могла.
Знову були неточності на карті...як мінімум на 11 КП четвертини галявини там немає, КП фактично вже в лісі.

Відкриваю старт)

Змагання були різними, але пролетіли, як один день.
Чесно кажучи, я ще добре дотягнула до кінця і це так мінімально тішить)

Думаю, що наступні старти, які мене чекають, будуть всередині серпня в Одесі.

Результати можете переглянути тут

А тепер до приємного...
Дуже приємного...
Бакота.
Райське місце для відпочинку. Повна відсутність комарів, середземноморський клімат, чиста вода, цілющі джерела, повний спокій...
Цей список можна продовжувати і продовжувати.
Ясно, що там є мінуси - добирання туди))
Спочатку в Кам'янець - Подільський (в який ітак непросто доїхати). Потім автобусом в села, які межують із затокою (ми доїхали до села Грушка)...а далі пішки близько години...
Проте, мене таке не лякає знаючи, що на виході з лісу чекають ось такі краєвиди.

Не полінувались ми сходити і до печерного монастиря, біля якого в повітрі неймовірний спокій, і попити водичку з трьох джерел в яких реально вода різна на смак...І піднятись на вершини над монастирем, щоб просто насолодитись неймовірним видовищем.

Раджу всім хоча б один раз відвідати це місце.
Я вже раз відвідала і обов'язково повернусь.

Ну і знову ж вам нагадую, що скоро, зовсім скоро відбудеться наш тепер уже традиційний "Кубок лева". Цього року ми запрошуємо вас на Сколівщину, де ви набігаєтеся вдосталь і відпочити не забудете;)

Інформація за посиланнями нижче!
Велкам!
http://lioncup.com.ua/
http://orientlviv.blogspot.com/

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1e2ebgzKTx1b4FF_fC5WIAWx0PpbGD2kNvF6_mOcDTtE/viewform